Співпраця з ЗНЗ





Наступність та узгодженість в роботі дошкільного закладу та початкової школи щодо розвитку креативного мовлення дитини


                                                                  «Що ми робили, чим  не займалися б, про щоб не  
                                                                 думали б, у нас завжди є можливість поліпшити
                                              це за допомогою творчого мислення»
                                                                                                         Едвард де Боно
На жаль, кращими друзями сучасної дитини – є мобільний телефон, планшет або комп’ютер, а улюблені заняття – перегляд  мультфільмів або комп’ютерні ігри. Діти майже не спілкуються один з одним, ще менше  з дорослими.  І це серйозна проблема: адже живе спілкування - невід’ємна частина саморозвитку та соціалізації дитини в оточуючому світі, це щохвилинна палітра почуттів, що збагачує  життя яскравою палітрою емоцій. Мовлення сучасних дітей надзвичайно знебарвлене, спрощене, засмічене словечками із словника молодіжного сленгу.  І не будемо заперечувати те, що вважається аксіомою сьогодення – рівень мовленнєвої компетентності  дитини – один з головних показників його когнітивного розвитку, не говорячи про важливий аспект комунікативного мовлення - вміння бути переконливим, впевненим у собі, вільно володіти всіма засобами виразності (вербальними і невербальними), - і це, беззаперечно, одна із складових  успішної  особистості в майбутньому.  
         Одна з вкрай важливих і актуальних проблем – розвиток словесної творчості старших дошкільників та школярів початкової школи, як один із провідних засобів виховання творчої особистості. Чинні програми визначають його як одне з провідних завдань сучасної освіти. Словесна творчість, за визначенням Н. В. Гавриш,  – первинна форма літературної творчості – спеціально організований, зумовлений мотивацією процес створення дитиною твору в будь-якій формі мовленнєвого висловлювання, що відповідає певним літературним нормам [1,с.42]. І від того, наскільки будуть розвинені  психічні процеси, а саме, творча уява, мовлення,  які саме форми та засоби розвитку словесної творчості будуть обрані педагогом, залежить успішність оволодіння дитиною  креативним мовленням у всіх його проявах. Для успішності вихованця-дошкільника  у майбутньому, а саме в ролі школяра, засвоєння мовленнєвих категорій, саме в контексті вищого ступеню комунікативної компетенції, надзвичайно актуальна і важлива. Серед пошуку нових методів і технологій, спрямованих на реалізацію завдань, що  викладені вище, ми зупинилися на впровадженні методики, розробленою кандидатом педагогічних наук Березовською Людмилою Іванівною. За основу була взята лінгводидактична модель навчання старших дошкільників творчого мовленнєвого самовираження в ігрових казкових ситуаціях [2,с.94].
А це,  - за визначенням А. М. Богуш, -  і вміння розкрити своє власне „Я”, і виявити свою індивідуальність та неповторність. Також -  це вміння передати через засоби художньої виразності (мовні і немовні) свої емоції і почуття, свій настрій і переживання, свої власні думки і фантазії; вміння дітей шляхом творчого пошуку знаходити нове вирішення певної проблеми – передачі художнього образу, програвання ролі «по своєму»; вміння творчо та оригінально мислити, передавати свої думки словами і діями, створювати нестандартні мовленнєво-ігрові казкові ситуації [3,с.103].

 Робота над реалізацією проблеми здійснювалася за наступними напрямками:
І блок: робота з педагогами – на рівні вихователів, керівників гуртку, студії;
ІІ блок: взаємозв’язок зі школою (вчителі, бібліотекар);
ІІІ блок: взаємозв’язок з батьками;
ІV блок: створення  умов для реалізації завдань (відповідне середовище, сучасна матеріально-технічна база, психолого-педагогічний супровід всіх учасників НВП)

В комплексі були розвязані наступні завдання:

          З метою збагачення педагогічного досвіду та здійснення методичного супроводу вихователів були проведені наступні форми роботи:
Консультації: «Казка як засіб розвитку словесної творчості», «Використання різних видів театралізованих ігор, розроблених Н. Сиротич на основі класифікації доктора педагогічних наук Л. Артемової», «Режисерські ігри дошкільників: організація і педагогічна підтримка», «Залучення батьків до організації творчої діяльності дітей».
Найбільш цікаві форми роботи з них були
§  Театралізовані тренінги: «Вихователь - режисер дитячого театру», «Формування техніки, технології та культури акторського мовлення у педагогів дошкільних навчальних закладів», «Використання у професійній діяльності багатства емоційної сфери через застосування елементів творчої уяви та фантазії».
§  Семінар-практикум: «Інтерактивні технології розвитку мовлення дітей: стимулювання словесної творчості».                 
§  Майстер-класи: технологія – «театр етичних мініатюр», «Методика роботи з казкою з використанням елементів ТРВЗ».
§  Фестиваль казок (відкритий перегляд свята-розваги).
§  Проведення спільно  педагогами ДНЗ та початкової школи  занять Мудрої Сови з використанням творчих мовленнєвих завдань на  «Дошколярику»;
§  Психологічні тренінги на розвиток креативних здібностей вихователів та вчителів (на базі ЗНЗ №3).
§  Організація роботи «Літературної студії», «Бібліотечних уроків» з використанням елементів театралізації, театралізованої студії «Театральна майстерня» з участю дітей різновікових дошкільних груп та учнів-початківців.
§  Проведення занять «Світ фантазії» з розвитку креативного мовлення  з дітьми початкової школи (на базі  ДНЗ) за програмою творчого колективу групи вчителів ЗНЗ №3;  міні-занять «Хвилинки фантазування» що п’ятниці з дітьми старшого дошкільного віку.
§  Проведення Днів театру ( із залученням учнів 1-х класів на базі ДНЗ).
§  Фестиваль родинних театрів (презентація проектів з участю членів родини).
§  Найвищою сходинкою майстерності при організації дитячої театралізованої діяльності була постановка англійських казок «Подорож у казковий світ» з використанням мовленнєвих мініатюр на мові оригіналу та  використання елементів пантоміми.

 Робота з дітьми здійснювалася поетапно.
На першому етапі, когнітивно-збагачувальному – дітей знайомили з різновидами казок (авторських, народних), невеличких текстів - оповідок,  жанрами українського фольклору, мовними і немовними засобами виразності; вводили в словник дітей фразеологізми, епітети, порівняння, образні вирази. Найцікавішим було  читання і розповідання казок в ролях, обговорення змісту творів з можливими варіантами закінчень, відтворення дій героїв казок, надання порівняльної характеристики персонажам творів. За бажанням дітей проводилися дидактичні ігри та вправи, мовленнєві етюди, обігравалися мовленнєві ситуації. Реалізація змісту роботи відбувалася в різних видах мовленнєвої діяльності (навчально-мовленнєвій, комунікативно-мовленнєвій, художньо-мовленнєвій, мовленнєво-ігровій, мовленнєво-творчій).
          Другий, мовленнєво-репродуктивний етап був спрямований на  стимулювання мовленнєвої активності  щодо відтворення змісту казок з використанням опорних схем-моделей, сюжетних картинок, вміння будувати діалоги, монологи, полілоги. Найскладніше було для вихованців - складання різноманітних оповідок, з використанням засобів творчого мовленнєвого самовираження в ігрових казкових ситуаціях. Але, як стверджував В. Сухомлинський, «казка - це свіжий вітер, що роздмухує вогник дитячої думки й мовлення»[4,с.201], тому словесна творчо-мовленнєва діяльність проходила через створені дитиною уявні образи, в захопленні гри, фантазії. Так у природний спосіб вихованці  вправлятись у набутті та вдосконаленні мовленнєвих навичок. Провідними формами роботи стали:  інсценування, розігрування діалогів, ігри-драматизації, дидактичні ігри для розвитку уяви та словотворчості з в використанням ейдетики, розповідання зі складанням схем та моделей, моделювання мовленнєво-ігрових ситуацій. Саме ті форми, в яких діти набували мовленнєвої практики у засвоєнні та вмінні активно використовувати  різні мовленнєві категорії. Ефективним виявився «прийом входження в казку», використаний з досвіду роботи педагогічного колективу ДНЗ №61, міста Києва  [5,с.22]. Важливою умовою ефективного формування мовленнєвих вмінь  було забезпечення кожній дитині психологічного комфорту, підтримки, заохочення. Завдячуючи впровадженій педагогічній технології «Створення ситуації успіху» та інтерактивним методам роботи з дітьми -  значно підвищилася  самооцінка невпевнених у собі вихованців, що стало стимулюючим фактором  активної взаємодії та прояву їхньої ініціативи.  Досвід роботи ДНЗ №12 «Ізумляндія», м. Антрацит Луганської області[6, с.7-12], який було взято за основу надав  позитивні результати.
       Метою третього, мовленнєво-креативного етапу була активізація творчого мовленнєвого самовираження в різноманітних мовленнєвих ситуаціях за змістом українських народних казок з використанням технологій РТУ, методу ТРВЗ, методик «розвитку словесної творчості» Пасічник А., Бєлової В.[7,с11-13]. Змістовим аспектом роботи третього етапу стали: мовленнєві казкові ситуації, комунікативні ігрові вправи, ігрові комунікативні ситуації, ігрові мовленнєві вправи на розв’язання проблемно-пошукових ситуацій, спеціальні мовленнєво-перетворювальні ігри.  Найцікавішими з них для дітей початкової школи були мовленнєві імпровізації, «листування», «придумування оголошень, рекламних листівок». На даному етапі реалізовувалась така педагогічна умова, як створення емоційно-позитивного розвивального мовленнєвого середовища для творчих мовленнєвих проявів дитини. При підтримці та сприянні дорослих дошкільнята та учні  виявляли перші спроби самостійної мовної творчості. Оперуючи уявою, створювали нові словесні образи та зразки, передавали своє ставлення до них. Активно використовуючи мовні ігри на розвиток творчої уяви відомого дитячого письменника Джанні Радарі «Граматика фантазії» вдосконалили вміння  перетворювальної мовленнєвої діяльності, на основі розвинутої уяви та набутих раніше мовленнєвих вмінь словесної творчості. При цьому кожна дитина була мовцем, не боялася  висловлювати власну думку, висувати гіпотези, фантазувати. Створення для дітей ситуації успішності, захоплення та прожиття ними відчуття «відкривачів чудес світу», «професіоналів – казкарів, артистів, журналістів, сценаристів» сприяло до вияву творчої ініціативи та сміливості. І що, саме головне, отримання  емоційного задоволення  від «прожиття» свого успіху. Вкрай важливо педагогу в цей час помітити в кожній дитині задатки креативних проявів, перших творчих здібностей та створити умови для подальшого їх розвитку.
Четвертий етап - креативно-ігровий обумовлював самостійне складання дітьми творчих розповідей за казковими сюжетами, ігри-драматизації, ігри-пантоміми, ігри-жарти, театралізовані ігри, режисерські ігри, творчі проекти.  Для реалізації завдань даного етапу ми намагалися активізували дитячу творчу діяльність, використовуючи різні способи продукування нових ідей за технологією І. Лернер, що стало базовою основою для стимулювання власної словесної творчості та ініціативи  [8, с.10] Провідним видом діяльності даного етапу – стала перетворювальна комунікативно-мовленнєва діяльність. Педагогічною умовою  виступили: занурення дітей в активне комунікативно-мовленнєве середовище рефлексивної спрямованості. Здійснюючи творчі проекти «Створюємо нову Казку», «Фестиваль казок», театр пантоміми «Фантазери», «Родинний театр»,  «Конкурс авторської казки»,  конкурс художнього прочитання віршів учасників літературної студії «Самчитайлик», показ мініатюр роботи гуртка «Педагогічна майстерня» акцентували увагу на створені мовленнєвого середовища для активної взаємодії всіх учасників проекту - педагогів, дітей, батьків на засадах підтримки, взаємодопомоги та творчій реалізації всіх його учасників. А для того, щоб ця взаємодія склалася якнайкращим чином ми  дотримувались наступних умов:
§  спільно обирали форму творчої взаємодії (конкурс, вистава, фестиваль);
§  вислуховували думку кожного щодо обговорення змісту діяльності;
§  дослухалися до кожного щодо зміни сценарію творчої діяльності, гнучко підходили до пропозицій;
§  разом обговорювали окремі творчі завдання, план дій, висували пропозиції;
§  шляхом більшості обирали певний варіант творчої діяльності та затверджували сценарій;
§  по мірі своїх можливостей кожен мав змогу прийняти участь у підготовці та здійсненні проекту (виготовлені атрибутів, квитків, запрошень, декорацій, підборі костюмів, музичного репертуару тощо»;
§  на конкурсній основі, враховуючи ініціативу та бажання найменших учасників розподіляли  ролі (образи);
§  забезпечували максимальну участь дітей та дорослих у реалізації проекту;
§  у ході творчої діяльності не акцентували увагу на невдачах та помилках, навпаки – допомагали та підтримували кожного;
§  по закінченню проекту в доброзичливій формі обговорювали, що вдалося, а що ні, таким чином,  кожен учасник в команді був успішним

       За результатами проведеного моніторингу на узагальнюючому етапу роботи було досліджено рівні розвитку творчого мовленнєвого самовираження старших дошкільників в ігрових казкових ситуаціях. Діагностика проводилася згідно рекомендацій Березовської Л.І. [2, с.94] за наступними  критеріями із показниками:
§  продуктивно-мовленнєвий: обізнаність з казками; вміння розповідати знайомі казки; вміння оцінювати свою розповідь і розповідь товариша;
§  креативно-мовленнєвий: самостійність складання дітьми сюжетів казкових ситуацій; співвіднесеність творчих елементів і запозичених із текстів казок; оригінальність вигаданого казкового сюжету; наявність засобів творчого самовираження (мовних і немовних).
      Під час моніторингових досліджень напередодні запровадження лінгводидактичної моделі навчання дітей  з‘ясувалося, що  більшість дітей (58% - старших дошкільників, 51% дітей початкової школи) перебували на низькому рівні сформованості творчого мовленнєвого самовираження; 22%(відповідно - 24%) – на середньому рівні; 14%(відповідно – 10%) – достатньому рівні; 6%(відповідно -  15%) – на високому рівні. В результаті впровадження  сучасних технологій активізації креативного мовлення з’ясувалося, що покращення, в цілому, відбулося у 100% дітей. Високого рівня  сформованості творчого мовленнєвого самовираження в ігрових казкових ситуаціях  досягло 18% - старших дошкільників, 25% дітей початкової школи); достатнього – 24% (20%); середнього – 16%(14%); низького рівня – не виявлено.
        Отже, в  результаті  здійснення роботи, в основі якої лежить лінгводидактична модель навчання дітей творчого мовленнєвого самовираження, згідно проведених діагностичних досліджень, відбулася значна динаміка покращення  рівня сформованості креативного мовлення. Завдяки створеній системі роботи по вдосконаленню художньо-мовленнєвих навичок виразності засобами театралізації, вихованці студії «Театральна майстерня» (керівник Житарюк Н. П.) значно зросли показники розвитку творчих здібностей, а саме, літературних та артистичних. Як результат, вихованці посіли  І місце в міському конкурсі серед дитячих колективів дошкільних закладів міста.  Значно підвищився рівень творчого потенціалу педагогів.
        Через активне засвоєння  різних мовленнєвих категорій відбулася позитивна динаміка мовленнєвого розвитку, засвоєння мовних навичок словесної творчості та мовних засобів виразності.  Діти старшого дошкільного віку та школярі – початківці набули вміння вільно висловлювати свої думки, вільно застосовувати невербальні засоби виразності; виявляти словесну творчість. Збагатився словник  малими формами, фольклорними засобами виразності. Мова набула  емоційного забарвлення, змістового наповнення. Переважна більшість дітей оволоділа навичками рефлексії. Ті діти, з якими працювали вихователі в старших групах за відповідними методиками з формування креативного мовлення труднощів у навчанні не відчувають, більшість дітей на кінець року мали високий рівень розвитку комунікативних здібностей.
Але не всі питання ще вирішені. Існують суб’єктивні та об’єктивні перешкоди вдосконалення системи роботи в даній площині. Перспективу подальшого вдосконалення мовленнєвих навичок творчого характеру дітей старшого дошкільного і молодшого шкільного віку ми вбачаємо у розширенні видів спільної діяльності педагогів та дітей старшого дошкільного і молодшого шкільного віку з активним залученням батьків. Плануємо проведення  фестивалю словесної творчості «Мовленнєві витинанки»,  створення  клубів за інтересами «Домашній кінотеатр», «Мовленнєва ігротека», «Клуб маленьких поетів та казкарів», започаткували створення альманаху «Велика книга казок маленьких казкариків».

Ми розуміємо, що попереду ще багато роботи по вдосконаленню креативного середовища, насиченого  відповідним технічним обладнанням в контексті сучасних вимог, а ще потрібна наполеглива робота в питаннях відбору та ефективному застосуванні інновацій. Тому свій виступ хочу завершити словами відомої людини минулого століття Елен Кєллер: «не думайте про сьогоднішню невдачу, але думайте про завтрашній успіх».

Немає коментарів:

Дописати коментар