Методичний порадник

 Програма

комплексної допомоги сім’ям, що мають дітей

з особливими  освітніми потребами

Проблема:

батьки не в змозі застосувати  свої знання про виховання та розвиток дитини; традиційні методи вирішення  навчальних завдань на кожному віковому етапі не підходять для дитини з особливими освітніми потребами.

Завдання:

формування спеціального освітнього простору - реабілітація засобами освіти, що задовольнятиме наступні особливі освітні потреби дитини.

 Зміст роботи раннього втручання:

Ø Раннє виявлення порушення в розвитку дитини.

Ø Комплекс цілеспрямованого спеціального (корекційного) навчання й виховання має починатися відразу ж після діагностики первинного порушення у розвитку, незалежно від віку дитини.

Ø З’ясування напрямків можливого розвитку “соціального вивиху” (наслідків), що можуть виникнути  у конкретної дитини внаслідок характеру і первинного  порушення та віку, в якому воно настало.

Ø Визначення характер і зміст спеціального навчання, спрямованого на усунення  вже виниклих і попередження нових соціальних вивихів.

Ø Введення спеціальних модулів у зміст навчання (індивідуально – освітніх програм, індивідуальних маршрутів психолого - педагогічного супроводу), спрямованих на розв’язання задач розвитку дитини.

Ø Здійснення регулярного контролю за відповідністю обраної програми навчання реальному рівню розвитку дитини.

Ø Розроблення спеціального педагогічного «інструментарію», підбір методик, технологій.

Ø Забезпечення особливої просторової та часової організації освітнього середовища.

Ø Залучення дорослого  оточення дитини, заздалегідь відповідно  підготовленого, до реальної участі у розв’язанні освітніх задач.

Ø Здійснення процесу реабілітації засобами освіти кваліфікованими фахівцями різного профілю, компетентними в питаннях корекції розвитку дитини в ході її навчання.

Об’єкти взаємодії:

·        сім’я, яка має дитину з особливими освітніми потребами;

·        команда раннього втручання в ДНЗ (вчитель-логопед, вчитель-дефектолог, практичний психолог, вихователь-методист, інструктор з фізичного виховання, старша медична сестра, музичний керівник);

·        фахівці міської лікарні

Компоненти реабілітаційного (абілітаційного) процесу:

·        соціальна реабілітація, що забезпечує реабілітацію дитини з інвалідністю як соціального суб’єкта;

·        педагогічна реабілітація, що забезпечує реабілітацію дитини як суб’єкта діяльності;

·        психологічна реабілітація, яка забезпечує реабілітацію дитини з інвалідністю на рівні особистості;

·        медична реабілітація, яка забезпечує реабілітацію на рівні біологічного організму людини

Модель

роботи служби раннього втручання в процес реабілітації сім’ї, яка має дитину з особливими освітніми потребами

Включення дитини з родини до процесу реабілітації		Пріоритетна допомога родині КРВ (командою раннього втручання)
	Залучення батьків до реабілітаційного процесу

Основним об’єктом допомоги та уваги фахівців є дитина, а родина розглядається  як чинник середовища.

Роль психологічної служби:

включення родинного контексту (стосунки в родині, психологічний клімат, інформованість батьків про стан та перспективи розвитку дитини) збагачує та підвищує ефектність процесу реабілітації.

Роль батьків:

 робота з соціально-побутової адаптації дитини, а також закріплення навичок, набутих в навчально - корекційній діяльності.

Компоненти реабілітації	Спрямованість реабілітації	Виконавці
Соціальна реабілітація	Родина як соціальний суб’єкт, дитина як соціальний суб’єкт	КРВ при ДНЗ Служба ЦСССДМ Батьківська громадськість
Педагогічна реабілітація	Знання та уміння дитини, знання та уміння батьків	КРВ при ДНЗ
Психологічна реабілітація	Родина як система, особистість батьків, особистість дитини	КРВ при ДНЗ Фахівці міської лікарні Батьківська громадськість
Медична реабілітація	Дитина як біологічний організм	Фахівці міської лікарні Старша медична сестра Фізінструктор ДНЗ

Вивчити питання:

1.     Що в поведінці батьків допомагає, а що, навпаки, може заважати дитині розвиватися?

2.     Чи є уявлення  батьків про дитину та її проблеми важливим фактором, що визначає  вибір стилю та стратегії раннього втручання, або тільки контекстом, рамками для втручання?

3.     Наскільки вплине на програму втручання культурний та соціальний контекст?

4.     Межі та рівень впливу на уявлення  батьків, працюючи в програмах раннього  втручання з сім’єю, що має  дитину з обмеженими можливостями.

          Сімейно-центрований підхід дозволяє враховувати не тільки проблеми дитини, але й родини в цілому, тобто працювати з системою «дитина – батьки» та активно включати батьків в  процес втручання. Сім’я  як система проходить ці нормативні кризи, пристосовуючись до новизни, вирішуючи відповідні завдання та формуючи нові ресурси життєдіяльності.

Завдання перед родиною в період нормативної кризи:

Ø Освоєння нових ролей: «мама», «тато», «батьки дошкільника».

Ø Розподіл додаткових обов’язків.

Ø Побудова нових взаємин між членами сім’ї, включаючи дітей та їх потреби.

        Успішна реалізація програми комплексної допомоги батькам, що має дитину з особливими потребами дозволяє сім’ї  адаптуватися до змін і продовжувати ефективно функціонувати як системі, що допомагає всім її членам  реалізовувати свій потенціал.

Умови успішної адаптації сім’ї:

Ø Пережити втрату мрій та уявлень про майбутню здорову дитину.

Ø Пережити втрату уявлень про себе як про цілком звичайну та благополучну родину.

Ø Долання тиску з боку оточуючих.

Ø Правильний розподіл функцій та ресурсів сім’ї, враховуючи, що знадобиться присвятити більше сил та уваги розвитку та лікуванню дитини.

Ø  Виконання завдань з виховання та розвитку дитини, освоєння особливих технологій, спеціальних знань з фізичної терапії та корекційної педагогіки.

Завдання КРВ(команди раннього втручання) для успішної соціально-психологічної реабілітації сім’ї:

Ø Полегшення усвідомлення втрати (сподівань, ідеального образу дитини, ідеальних уявлень про майбутнє сім’ї ),та психологічний супровід процесу емоційних переживань (стресу).

Ø Мобілізація ресурсів сім’ї.

Ø Створення адекватних уявлень про можливості та особливі потреби дитини.

Ø Навчання батьків необхідним специфічним навичкам спілкування або навчання дитини з особливими освітніми потребами.

Ø Активне залучення членів сім’ї до корекційно-реабілітаційного процесу.

Ø Створення умов для подолання ізоляції сім’ї, що мають дитину з особливими освітніми потребами.

Відповідно до поставлених завдань, запроваджуються наступні види допомоги родині:

·        психологічне консультування батьків або психотерапія, що проводить практичний психолог ДНЗ;

·        консультації різних фахівців (вчителя-логопеда, вчителя-дефектолога, психолога, вихователя-методиста, інструктора з фізичного виховання, музичний керівник);

·        проведення спільних занять дитини з батьками;

·        налагодження зв’язків з  батьками, які мають подібні проблеми;

·        збільшення уваги до активної участі батьків в ході корекційного процесу (залучення батьків до виконання «домашніх міні-завдань» тощо). 

Приклад здійснення реабілітаційних заходів КРВ

(командою раннього втручання)

Короткий опис ситуації	Склад команди фахівців різних інституцій
Сім’я з 4 осіб. Молодша дитина має проблеми в засвоєні знань, порушення соціальної адаптації. Мати приділяє більшість часу контролю за поведінкою та розвиваючим заняттям з молодшою дитиною. Старша дитина  не має відхилень в розвитку, відноситься відчужено та агресивно до сестри.	Корекційний педагог (вчитель-дефектолог) ДНЗ Практичний психолог ДНЗ Дитячий психіатр лікарні Музичний керівник ДНЗ
Сім’я з 2 осіб. Мати та дитина 4 років. Дитина має проблеми в загальній моториці, освоєнні мовлення внаслідок раннього ураження ЦНС. Мати не достатньо адаптована. Сім’я соціальної підтримки не отримує.	Вчитель-логопед ДНЗ Дитячий психіатр лікарні Фахівці лікарні Фізінструктор  ДНЗ Служба МЦСССДМ

Протягом абілітаційного періоду працює консультативна служба фахівців з метою корекції індивідуальної програми реабілітації дитини або розробки індивідуальних прийомів та методів навчально – корекційної та розвивальної роботи.